“Я набрав Аню сказати, що ми вже маємо все необхідне для операції, і повідомити про її дату, але не впізнав голосу. Спочатку вирішив, що помилився номером і перепитав, чи це дійсно вона? Так, це була Аня, але в її голосі бриніла радість, бо щойно з полону повернувся її чоловік, азовець Ростислав.

В списках перших звільнених з полону я шукав Аніне прізвище і засмутився, коли не знайшов. А пізніше виявилося, що в них з чоловіком різні прізвища, і він таки вже на волі. Це був дуже радісний день, — нейрохірург «Добробуту» Андрій Мизак пригадує історію пацієнтки «Фундації Добробут» Анни Степаненко.

Доктор Мизак звернувся до своїх колег-медиків за кордоном, щоб знайти спеціальний фібриновий клей — необхідний для цієї операції препарат, якого нема в Україні. Співвласник фірми Novaspine особисто привіз на поїзді з Польщі до Києва цей потрібний клей, зберігаючи його всю дорогу у спеціальному контейнері для низьких температур. Закордонні колеги відмовились брати гроші за препарат, лише висловили свою надію та побажання, аби він допоміг під час операції. 

Андрій Мизак, вперше побачивши Аню, вирішив — треба зробити все, щоб допомогти їй.

Молода дівчина, медсестра “Азову”, у якої чоловік в полоні, вона не знає, чи він ще живий, на руках грудна дитина, і вона терпить нестерпний біль після попередньої невдалої операції, практично не може ходити. Тут просто треба було брати і робити операцію і навіть не дозволити їй думати про те, де брати гроші на лікування.

— розповідає лікар.

Діагноз Анни: аномалія Арнольда-Кіарі.

Вона відчувала сильний головний біль, біль в руках та ногах, у неї були запаморочення та хитка хода. Після невдалої операції стан жінки став ще гіршим.

“Аня одужала, її чоловік Ростислав вдома. Нещодавно вона прийшла на огляд разом з чоловіком та маленьким сином. Прощаючись, обійняла мене і зізналась, що вже не вірила в одужання”, — розповів Андрій Мизак.